- комплектний
- —————————————————————————————компле́ктнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
комплектний — а, е. Який становить комплект (у 1 знач.); якого виробляють комплектами. Комплектний набір … Український тлумачний словник
блочно-комплектний — а, е. Такий, що характеризується застосуванням комплектів конструктивних елементів, з єднаних у блоки; пов язаний із блочним комплектом … Український тлумачний словник
комплектність — ності, ж. Властивість за знач. комплектний. Комплектність продукції … Український тлумачний словник
повний — I 1) (наповнений чим н. ущент; у якому є дуже багато когось / чогось), повен, цілий, переповнений, (повний ) повнісінький 2) (про почуття, переживання тощо який повністю охоплює кого н.), цілковитий, абсолютний, неподільний 3) (який складається з … Словник синонімів української мови